Твердий, рідкий, газоподібний стан речовин.
УРОК 10
Тема: Твердий, рідкий, газоподібний стан речовин.
Мета:
- сформувати в учнів знання про речовину та її агрегатні стани.
Завдання:
- Закріпити в учнів знання про різноманітність тіл живої та неживої природи;
- Сформувати знання про найпоширеніші речовини та їх агрегатні стани;
- Розвивати вміння:
- визначати агрегатний стан різних речовин,
- пояснювати відмінність між рідким, твердим та газоподібним станами речовин,
- порівнювати й аналізувати навчальний матеріал,
- робити висновки,
- складати опорні схеми,
- формувати пізнавальну самостійність.
Тип уроку: комбінований.
Основні поняття і терміни: речовина, хімія, агрегатний стан речовини, текучість.
Методи і методичні прийоми:
- словесний (бесіда, розповідь, пояснення, робота з підручником),
- наочний (демонстрація наочності),
- практичний (демонстраційний експеримент).
Обладнання:
- набір для демонстраційного експерименту (лід, спиртівка, пробірка, пробіркотримач, предметне скло, хімічний стакан, колба, перманганат калію, шприць),
- підручник
ХІД УРОКУ
Організаційний момент.
- Привітання
Добрий день шановні учні. Я рада вітати всіх вас на уроці біології. Рада вітати всіх: усміхнених, засмучених, чимось незадоволених, сумних, злих та агресивних. Вітаю всіх.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
- Що було задано додому?
- Опрацювати § 6
- Виконати завдання 1-4 (письмово).
- * Запропонувати приклади дифузії для речовин різного агрегатного стану
- Чи всі виконали домашнє завдання?
- Які були труднощі під час його виконання?
- Результативність виконання домашнього завдання перевіримо вкінці уроку (учні відповідають усно).
ІІІ. Актуалізація опорних знань
- Виконання завдань
- Гра «Мозковий штурм». Закінчити запропоновані речення, використовуючи одне слово.
- Лінійні розміри тіла визначаються за допомогою…лінійки, рулетки.
- Спосіб існування структурних частин…речовина
- Спосіб пізнання природи називають…методом.
- Наука про живі організми…біологія, небесні тіла…астрономія, хімічні речовини…хімія.
- Структурними частинами речовини є…молекули, атоми, йони.
- Лінійка належить до групи приладів…вимірювальних, терези…вимірювальних, лупа та мікроскоп…збільшувальних, пробірка та колба…лабораторного обладнання, мірна колба…вимірювальних.
- Наука проприродні кліматичні умови Землі…географія, про взаємозв’язки між організмами…екологія, будову тіл та явища природи…фізика.
- Найменша хімічно неподільна частинка речовини…(атом)
- Заряджена частинка речовини…йон, заряд катіона…+, заряд аніона…-
- Вивчення тіл чи явищ у спеціально створених умовах… експеримент.
- Еталоном маси є…кілограм, часу…секунда, температури…градус, об’єму …кубічний метр.
- Науки, що вивчають природу називають…природничими.
- Пізнання тіл і явищ природи у звичайних для них умовах за допомогою органів чуттів…спостереження.
- Сукупність знань про природу…природознавство.
- Сукупність однакових атомів…хімічний елемент
- Гра «Хто такий? Що таке?» Поясніть сутність запропонованих слів.
- Терези...(прилад).
- Спостереження...(метод дослідження природи).
- Об'єм…(кількісна характеристика речовини).
- Кілограм …(еталон маси).
- Катіон...(позитивно заряджена частинка речовини)
- Природознавство…(наука, що вивчає природу).
- Йон… (заряджена частинка речовини)
- Метр... (еталон довжини)
- Хімічний елемент…(сукупність однакових атомів)
- Густина…(характеристика тіла, яка визначається діленням маси на об’єм).
- Гра «Побудуй тріаду». Еталон вимірювання + характеристика тіла + прилад.
- Кілограм...маса...терези.
- Метр…довжина (розмір)…лінійка
- Кубічний метр … об’єм…мірний циліндр
- Градус Цельсія…температура…термометр
- Секунда...час...годинник.
Завдання 1. Поясніть, до якої групи належить запропоноване обладнання, з якою метою його використовують.
- Лупа
- Мікроскоп
- Лінійка
- Мірний циліндр
- Рулетка
- Лабораторний штатив
- Мірний стакан
- Пісочний годинник
- Термометр
Б. Укажіть науку яка вивчає запропоновані вчителем об’єкти.
- Корова
- Магнітні явища
- Забруднення повітря.
- Мухомор
- Азовське море
- Оцет
- цукор
- Сіль кухонна
- Юпітер
- Опади
- Комета
- Світлові явища
Завдання 2. Запропонуйте метод вивчення природи, за допомогою якого можна з’ясувати…
- Колір волосся в людини…(спостереження).
- Довжину листка хлорофітуму…(вимірювання).
- Розчинність солі у воді…(експеримент).
- Забруднення води в річці…(експеримент).
- Запах парфумів… (спостереження)
- Як утворюється іржа…(експеримент, спостереження)
- Як гіркне масло… (експеримент, спостереження).
- Скільки разів на рік квітне бузок… (спостереження).
- Випаровування води… (експеримент, спостереження).
ІV. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети та завдань уроку.
Щодня кожен з нас спостерігає за навколишнім світом, який постійно змінюється.
- Як називають зміни в навколишньому середовищі? (Зміни, які відбуваються в навколишньому середовищі називають явищами природи).
- Одним з явищ природи є зміна пори року.
Белая берёза под моим окном,
Принакрылась снегом, точно серебром.
- Про яку пору року йдеться у цих рядках? (Про зиму).
- Що порівнює зі сріблом автор? (Автор порівнює зі сріблом сніг).
- Що таке сніг? (Вода, яка перетворилася на сніг).
- Як зміниться сніг навесні? (Він перетвориться на рідину).
- Що таке лід, вода? (Стан, в якому може перебувати вода за різних умов).
Гадаю, що ви здогадалися, що сьогодні ми з вами будемо говорити про речовини та їх агрегатний стан. (Оголошення теми, мети та завдань уроку)
V. Вивчення нового матеріалу
1. Агрегатний стан речовини. Розповідь вчителя з елементами бесіди, демонстраційний експеримент.
- Чим відрізняються між собою лід, вода і пара? (Вода-рідка, лід-твердий, пара-газоподібна).
- Що спільного між ними? (Лід, пара і вода – це різний агрегатний стан води).
- Що ви розумієте під поняттям агрегатний стан речовини? (Той стан в якому перебуває речовина за певних умов).
Стан, у якому перебуває речовина за певних умов називають агрегатним станом речовини .
- У якому агрегатному стані можуть перебувати речовини? (У рідкому, твердому та газоподібному ).
- Чи однаково розташовуються молекули речовини у різних агрегатних станах? (Ні).
Так, дійсно, у газоподібному стані молекули розташовані хаотично, на великій відстані одна від одної, зв’язки між молекулами слабкі. У рідкому стані – хаотично, але на невеликій відстані одна від одної, зв’язки між молекулами міцніші. У твердих сполуках молекули розташовані у певному порядку (кристалічна гратка), зв’язки між молекулами міцні.
- Чи може речовина змінити свій агрегатний стан? (Так).
- За яких умов? (При зміні температури).
Демонстраційний експеримент (проводить вчитель).
Шматочки подрібненого льоду насипають у суху пробірку, затиснену в пробіркотримачі, і рівномірно нагрівають над спиртівкою. Дотримуючись правил безпеки, розплавляють лід до утворення води, потім — підігрівають, до утворення пари.
За допомогою предметного скельця учитель демонструє явище конденсації (утворення води з пари).
В ході проведення досліду вчитель ставить навідні запитання:
- Яке явище природи ви зараз спостерігаєте? (Нагрівання, випаровування, перетворення пари на воду).
- При якій температурі починає кипіти вода? Замерзати?(Вода кипить при температурі 100?С, замерзає – при 0 ?С
- Де в природі можна спостерігати явище випаровування? (Висихання білизни, калюж, води з акваріума тощо).
- Від чого залежить стан речовини? (Від температури).
Таким чином, одна й та сама речовина може перебувати в трьох різних станах — твердому, рідкому та газоподібному. Агрегатний стан речовини залежить від різних факторів, одним з яких є температура. (учні складають опорну схему).
Взимку ми спостерігаємо зміну агрегатного стану з рідкого до твердого внаслідок зниження температури. Це явище називають кристалізація.
Навесні температура підвищується і сніг тане, перетворюючись на рідину. Перехід з твердого стану у рідкий називають плавленням.
При підвищенні температури вода поступово переходить у газоподібний стан, утворюючи пару. Перехід з рідкого стану у газоподібний називають випаровуванням.
Досить часто восени при зниженні температури на склі вікон спостерігається волога. Це є прикладом перетворення води з пари у рідину. Це явище називають конденсацією.
2. Характеристика речовин різного агрегатного стану. Розповідь вчителя з елементами бесіди, робота з підручником, складання опорної схеми, демонстраційний експеримент.
Таким чином, ми з’ясували, що є речовини тверді, рідкі, газоподібні.
Завдання 1. Розподіліть запропоновані тіла чи речовини за групами:
А. Тверді (руки не піднімаємо) Б. Рідкі (піднімаємо одну руку) В. Гази (піднімаємо 2 руки)
- Молоко
- Олія
- Масло
- Алюміній
- Оцет
- Повітря
- Кисень
- Маргарин
- Пластилін
- Залізо
З’ясуємо, за якими ознаками ті чи інші речовини називають твердими, рідкими чи газоподібними.
а) тверді речовини.
Особливістю твердих речовин є те, що всі вони мають власну форму. Наприклад, крейда, парафінова свічка. Форму твердої речовини можна змінити, але так чи інакше, вона в них є.
Проведемо дослід (виконує вчитель)
Беремо шматок пластиліну і опускаємо його у мірний циліндр з водою. Зафіксуємо рівень води. Виймаємо пластилін і змінюємо його форму. Пластилін знову опускаємо у мірний циліндр і фіксуємо рівень води.
- Чи змінився рівень води у циліндрі? (Ні).
- Що вимірює мірний циліндр? (об’єм)
- Якщо рівень води в обох випадках не змінився, то про що це говорить? ( Об’єм води, а відповідно і твердого тіла не змінився)
- Який можна зробити висновок? (учні складають опорну схему).
б) рідини.
На відміну від твердих тіл, рідини не мають власної форми. Вони набувають форму посудини, у яку їх наливають. Якщо наповнити рідинами кілька посудин різної форми то можна побачити, що всі рідини приймають форму посудини. Якщо будь-яку рідину перелити в іншу посудину, то вона набуде іншої форми, повторивши форму цієї посудини. (Демонстація колби, хімічного стакану, заповнених рідиною, яка заздалегідь підфарбована перманганатом калію, робота з підручником стор. 22, мал.17)
- Який можна зробити висновок? ( Рідини не мають власної форми, вони набувають форми посудини, в яку їх наливають).
Вода, спирт, олія, молоко розтікаються по поверхні, якщо їх вилити з посудини. Ми говоримо: «тече вода», «ллється молоко», «витікає пальне». Все це ілюструє властивість рідин, яку називають текучістю.
- Де може бути використана ця властивість?
Вона використовується під час транспортування рідин. Наприклад, вода по трубах надходить у будівлі, басейни і фонтани, нафта і рідке паливо тече у нафтопроводах, розплавлений метал металурги виливають у форми.
Наберемо у шприц води, закриємо його отвір і будемо тиснути на поршень (робота з підручником, мал. 18). Які б зусилля ми не прикладали, стиснути воду неможливо.
Коли ми наливаємо рідину в ту чи іншу посудину, вона займає в ній певний простір. Простір, який займає рідина в посудині, називається об'ємом рідини.
- Який можна зробити висновок? (Рідини мають свій власний об'єм, та не мають форми, набувають форму посудини, в яку налиті. Рідину не можна стиснути).
(учні складають опорну схему).
в) гази.
Уявіть, що ви йдете на вулицю грати у футбол. За допомогою насоса надуваєте м’яч, він набуває певної форми. Після першого кидка м’яч летить на дерево і потрапляє на гостру гілку
- Що відбувається з м’ячем? (Повітря швидко виходить і він втрачає свою форму).
Таким чином, гази не мають власної форми та об’єму. .
Закриємо пальцем отвір шприца натиснемо на його поршень. Поршень без великих зусиль переміщується, бо об'єм повітря зменшується (робота з підручником, мал. 11)
- Який можна зробити висновок? (Гази легко змінюють форму і об'єм, легко стискуються).
Гази мають ще одну особливу властивість, якої немає у твердих тіл та рідин. Вони займають весь наданий їм об’єм. (робота з підручником, мал. 20 стор.24)
Якщо колбу, заповнену газом поставити на порожню колбу, то через деякий час газ заповнить й другу колбу(учні складають опорну схему).
Агрегатний стан речовини
↓ ↓ ↓
Твердий рідкий газоподібний
має власну не має форми не має власного
форму й об'єм. зберігає об’єм об’єму та форми
(не стискується) (стискується
V. Узагальнення і систематизація вивченого. ( Виконання завдань)
- Гра «Світлофор».
- Червоний – ніЗелений – такЖовтий – не відповідає темі
А. Молоко
- Має форму.
- Має об’єм.
- Розтікається
- Складається з молекул.
- Стискується
- Набуває форми посудини в яку наливають.
А. Повітря
- Має форму.
- Має об’єм.
- Розтікається
- Являє собою суміш газів.
- Стискується
- Набуває форми посудини в яку наливають.
- Займає будь-який об’єм.
А. Пластилін
- Має форму.
- Має об’єм.
- Розтікається
- Форму змінює.
- Тіло неживої природи
- Набуває форми посудини в яку кладуть.
Завдання 1. Розподіліть запропоновані приклади за групами. (Робота з друкованими картками на дошці)
А. Плавлення Б. Випаровування В. Конденсація Г. Кристалізація
- Невеличка калюжа влітку висохла.
- Масло розтопили.
- Восени на вікнах утворилася вода.
- Випрана білизна висохла.
- Кубик льоду у склянці розстав.
- Морозиво потекло
- Краплі дощу перетворилися на сніжинки.
- Сухе скло над парою стало вологим.
VІІ. Підсумки уроку
- Висновки
Сформулюємо основні висновки уроку. (Учні пропонують свої варіанти, вчитель коригує і формулює основні висновки уроку).
- Рефлексія
Завдання 2. Скласти Т-схему.
Я знав _____________________________________________ Я дізнався
Я хочу дізнатися
VІ. Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника §4,
2. Дати відповіді на запитання в кінці параграфу.
3. Повторити § 3,5,6
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ
Стан, у якому перебуває речовина за певних умов називають агрегатним станом речовини.
Простір, який займає рідина в посудині, називається об'ємом рідини.(термінологічна робота)
Агрегатний стан речовини
↓ ↓ ↓
Твердий рідкий газоподібний
має власну не має форми не має власного
форму й об'єм. зберігає об’єм об’єму та форми
(не стискується) (стискується)
Зміна агрегатного стану
↓ ↓ ↓ ↓
Випаровування плавлення конденсація кристалізація
Р – П Т – Р П – Р Р - Т
Конспект уроку відповідає новій програмі з природознавства.
Автор сайту не несе відповідальності за рекламні матеріали, розміщені на сайті. Переходьте по ним на ВЛАСНИЙ РИЗИК.
Копіювання матеріалів з сайту суворо заборонено!